Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Оболонська О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Дука К. Д. Особливості клінічного перебігу бронхолегеневої дисплазії у дітей на тлі відкритої артеріальної протоки [Електронний ресурс] / К. Д. Дука, С. І. Ільченко, С. Г. Іванусь, Т. В. Баралей, О. І. Оболонський, О. Ю. Оболонська // Патологія. - 2010. - Т. 7, № 3. - С. 50-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2010_7_3_14 Представлены результаты анализа статистических данных о распространенности бронхолегочной дисплазии и врожденных пороков сердца у детей города за последние 5 лет. Доказано влияние наличия гемодинамически значимого открытого артериального протока, его сроков закрытия на степень тяжести поражения легких у детей. Результаты исследования могут быть полезными в практической педиатрии для усовершенствования лечебно-профилактической помощи детям с бронхолегочной дисплазией, снижения частоты тяжелых форм заболевания. | ||
| 2. | 
Оболонський О. І. Сучасний погляд на проблему бронхолегеневої дисплазії та відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених [Електронний ресурс] / О. І. Оболонський, В. І. Снісарь, О. Ю. Оболонська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 4. - С. 66-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2016_6_4_13 | ||
| 3. |
Оболонський О. I. Вплив рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених [Електронний ресурс] / О. I. Оболонський, В. І. Снісарь, О. Ю. Оболонська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2017_7_1_7 | ||
| 4. | 
Бадогіна Л. П. Обґрунтування ранньої нейрореабілітації в дітей неонатального віку [Електронний ресурс] / Л. П. Бадогіна, О. Ю. Оболонська, В. О. Кондратьєв, М. В. Ширикіна // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 7. - С. 827-831. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_7_14 | ||
| 5. | 
Оболонська О. Ю. Перинатальні фактори ризику та клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених [Електронний ресурс] / О. Ю. Оболонська // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 7. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_7_8 Клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВ АП) залежать від її діаметра, який визначає частоту та тяжкість ранніх ускладнень захворювання. Існують суперечливі дані щодо зв'язку між перинатальними факторами та розвитком великого діаметра ГЗВАП у недоношених дітей. Мета роботи - визначити в перинатальному анамнезі найбільш значущі фактори ризику, що впливають на діаметр АП, та ранні ускладнення ГЗВАП у недоношених новонароджених. Обстежено 40 недоношених дітей (гестаційний вік - 29 - 36 тиж) із ГЗВАП, які надійшли під спостереження в першу добу життя до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОР". Для аналізу впливу перинатального анамнезу на діаметр ГЗВАП на першу добу життя пацієнти були розподілені на дві групи: I група (n = 19) - діти з ГЗВАП << 2 мм, II група (n = 21) - діти з ГЗВАП >> 2 мм. Наявність хронічних вогнищ інфекції в матері визначено за даними медичної документації, хоріоамніоніту на основі патогістологічного дослідження плаценти. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених проведено за загальноприйнятою методикою. Ехокардіографію з доплерометрією виконано на 5 - 11-й годині життя для визначення ГЗВАП. Ризик розвитку ГЗВАП діаметром >> 2 мм у недоношених, матері яких мали ранній гестоз, становить 4,72. Встановлено високий ступінь ризику розвитку діаметра ГЗВАП >> 2 мм у недоношених у разі наявності в матері хронічних вогнищ інфекції, хоріоамніоніту. Внутрішньоутробна інфекція в недоношених зумовлювала підвищення розміру ГЗВАП >> 2 мм. Діаметр ГЗВАП >> 2 мм на першу добу життя в недоношених є фактором ризику виникнення таких ранніх ускладнень, як некротичний ентероколіт, внутрішньошлуночковий крововилив, гостре пошкодження нирок на третю та п'яту добу життя. Встановлено, що обтяжений перинатальний анамнез у недоношених дітей є фактором ризику розвитку ГЗВАП великого діаметра, що визначає виникнення ранніх ускладнень захворювання, тому профілактику ГЗВАП слід починати під час вагітності. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 6. |
Борисова Т. П. Прогнозування ранньої діагностики гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, О. Є. Худяков // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 8. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_8_3 Розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН) у недоношених дітей із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП) є додатковим навантаженням на гомеостатичні механізми, що спричиняє втрату балансу рідини, електролітів, а також порушення кислотно-лужного стану та збільшує ризик смертності на 50 %. Отже, раннє виявлення ГПН у недоношених із ГЗВАП є вкрай важливим із точки зору поліпшення результатів лікування. Мета роботи - створити, оцінити та провести подальший аналіз бінарної логістичної регресійної моделі ГПН на тлі ГЗВАП у недоношених дітей. Групу учасників дослідження становили 40 недоношених дітей із ГЗВАП, які надійшли для лікування на 1-шу добу життя до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОР". На 3-5-ту добу життя у 23 пацієнтів діагностовано ГПН. Клініко-лабораторне обстеження включало акушерський анамнез, гестаційний вік, вагу, фізикальний огляд, клінічний аналіз крові та сечі, насичення артеріальної крові киснем, біохімічні методи - дослідження сечовини, креатиніну в сироватці крові та сечі, натрій крові та сечі, калій крові. Проведено розрахунок концентраційного індексу креатиніну, фракційної екскреції натрію, швидкості клубочкової фільтрації за формулою Шварца. Інструментальні методи обстеження - ехокардіографія з доплерометрією, ультразвукова доплерография судин нирок, спектроскопія нирок у ближній інфрачервоній зоні. З метою попереднього визначення діагностичного потенціалу окремих клініко-анамнестичних і лабораторних даних зіставлено показники вибірки з ГПН та вибірки без цієї патології: у разі інтервальної шкали використано U-критерій Манна - Вітні, у разі категоріальної шкали - <$E chi sup 2>-критерій або точний критерій Фішера. Рангову кореляцію Спірмена застосовано у формуванні оптимального набору вхідних змінних для моделювання регресії. Для розробки діагностичної моделі виникнення ГПН на тлі ГЗВАП у недоношених дітей використано метод бінарної логістичної регресії. На етапі розвідкового аналізу даних (декілька десятків параметрів клінічного і біохімічного аналізу крові та сечі, ренальної гемодинаміки, ренальної оксигенації та терапевтичних заходів на 1 -шу добу), а також клініко-анамнестичних даних виявлено, що ГПН має значущий взаємозв'язок із 14 інтервальними (максимальна швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, мінімальна швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, індекс резистентності в інтерлобарній нирковій артерії, максимальна швидкість кровотоку в магістральній ренальній артерії, діаметр відкритої артеріальної протоки, ренальна оксигенація, фракційна тканинна екстракція кисню в нирках, креатинін крові, швидкість клубочкової фільтрації, концентраційний індекс креатиніну, натрій сечі, фракційна екскреція натрію, білок сечі, діастолічний артеріальний тиск) і 9 номінальними показниками (розмір відкритої артеріальної протоки понад 2 мм на 1-шу добу, ібупрофенотерапія у дозі 20 мг/кг на 1-шу добу, ібупрофенотерапія на 1-шу добу життя, застосування фуросеміду, захворювання нирок в анамнезі матері, хронічні вогнища інфекції в матері, артеріальна гіпертензія вагітних, загроза переривання вагітності, некротичний ентероколіт у пацієнта на 1-шу добу життя). Встановлено, що найбільш значущими предикторами розвитку ГПН у недоношених дітей із ГЗВАП є показник максимальної швидкості кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, діаметр ГЗВАП понад 2 мм і рівень сироваткового креатиніну на 1-шу добу життя. Чутливість моделі логістичної регресії ГПН, в якій як пояснювальні змінні застосовують діаметр ГЗВАП і рівень креатиніну крові, становить 91 %, специфічність - 88 %, загальна точність - 90 %. Заміна в логіт-функції креатиніну крові на максимальну швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії надає змогу підвищити чутливість моделі до 96 %, а загальну точність - до 93 %. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 7. | 
Борисова Т. П. Вплив хронічних вогнищ інфекції у матері на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2020_4_4 Нефрогенез може бути порушений антенатально у зв'язку з хронічними вогнищами інфекції (ХВІ) у матері, розвитком хоріоамніоніту, фетоплацентарної недостатності. Як наслідок, у постнатальному періоді нирки чутливіші до гіпоперфузії, яка виникає в недоношених новонароджених із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП), що може привести до розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета роботи - вивчити вплив ХВІ в матері на розвиток ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Матеріали та методи. Обстежено 74 недоношені дитини (гестаційний вік - 29 - 36 тижнів), які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОР". Пацієнтів розподілено на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки (ВАП) та її гемодинамічної значущості: I група - 40 дітей з ГЗВАП, II група - 17 дітей з ВАП без гемодинамічних розладів, III група - 17 дітей із закритою артеріальною протокою. Наявність ХВІ в матері визначено за даними медичної документації, хоріоамніоніту на основі патогістологічного дослідження плаценти. Пацієнтів із ГЗВАП також розподілено на дві підгрупи: 28 дітей - від матерів із ХВІ, 12 дітей - від матерів без ХВІ. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених проведено за загальноприйнятою методикою. Ехокардіографію з допплерометрією виконано на 5 - 11-й годині життя, далі - щодня, для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностику та стратифікацію ступеня тяжкості ГПН проведено за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчено концентрацію сироваткового креатиніну та рівень діурезу. Результати. Хронічні вогнища інфекції виявлено у 28 (70,0 %) матерів I групи, у 5 (29,4 %) - II групи, у 6 (35,2 %) - III групи. Хоріоамніоніт - 10 (25 %) випадків у I групі, 6 (17,6 %) - у II - III групі. Наявність ХВІ у матері зумовлювала суттєве підвищення розміру ВАП у першу добу життя в групі ГЗВАП проти II - III групи: 2,61 +- 0,861 (2,3; 2 - 3,5) мм проти 1,79 +- 0,365 (1,7; 1,5 - 2) мм, р << 0,001. ВАП діаметром >> 2 мм у першу добу життя в недоношених I групи від матерів із ХВІ відмічалась частіше - 19 (67,9 %) випадків проти 2 (6,7 %) випадків у II - III групі (OR = 10,56; CI: 1,9 - 58,53; р << 0,005). Аналіз частоти розвитку ГПН на третю добу життя залежно від ГЗВАП та наявності ХВІ показав, що у 64,3 % недоношених із ГЗВАП і від матерів із ХВІ розвивалося ГПН - у 6,6 раза частіше, ніж у групах без ГЗВАП (OR = 8,40; CI: 2,60 - 27,14; р << 0,001), та у 2,6 раза частіше порівняно з дітьми підгрупи ГЗВАП з необтяженою материнською інфекцією (OR = 5,40; CI: 1,18 - 24,65; р << 0,03). На тлі ГЗВАП і ХВІ у кожної третьої дитини спостерігалася II - III стадія ГПН. Порівняльний аналіз у межах і групи залежно від ХВІ показав, що частота ГПН протягом 10 діб у вибірці з інфекцією майже втричі перевищувала рівень підгрупи без інфекції: 71,4 % проти 25,0 % (OR = 7,50; CI: 1,60 - 35,07; р << 0,009). Висновки: наявність ХВІ в матері є фактором ризику розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Тому ці діти мають бути віднесені до групи ризику розвитку ГПН. | ||
| 8. | 
Борисова Т. П. Морфологічна характеристика нирок у недоношених новонароджених з відкритою артеріально протокою (за даними аутопсій) [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, І. В. Твердохліб, О. Ю. Оболонська, Г. С. Короленко, К. І. Дяговець, Д. М. Сурков, Т. В. Усенко // Morphologia. - 2021. - Т. 15, № 1. - С. 28-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2021_15_1_5 | ||
| 9. |
Борисова Т. П. Особливості ренального кровотоку при гострому пошкодженні нирок у недоношених новонароджених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Т. К. Мавропуло, Л. П. Бадогіна, Д. Г. Волков // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - № 7. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2021_7_4 Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) у недоношених новонароджених призводить до гіпоперфузії нирок у зв'язку з феноменом "обкрадання" великого кола кровообігу, що може спричинити розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН). Застосування ультразвукової доплерографії судин нирок може надати ефективну допомогу в оцінці ренального кровотоку та ранній діагностиці ГПН. Мета роботи - оцінити прогностичну значущість стану ренального кровотоку на першу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП у ранній діагностиці ГПН. Обстежено 40 недоношених новонароджених (гестаційний вік - 29 - 36 тиж) із ГЗВАП. Розподіл обстежених: група з ГПН - 23 дитини, група без ГПН - 17 дітей. Період спостереження - 10 діб. Пацієнтам проведено ехокардіографію з доплерометрією за допомогою широкосмугового мікроконвексного датчика з частотою 5 - 8 МГц ("TOSHIBA" Nemso XG) на 5 - 11-ту годину життя. Кольорове ультразвукове доплерівське сканування судин нирок виконано на 1, 3 і 10-ту добу життя. Вивчено параметри кровотоку на магістральній та інтерлобарній ниркових артеріях: пікова систолічна швидкість (PSV) і кінцева діастолічна швидкість (EDV) кровотоку, індекс резистентності (RI). Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН відповідали критеріям неонатальної модифікації KDIGO. На 3 - 5-ту добу життя ГПН діагностовано у 23 (57,5 %) дітей, але вже на 1-шу добу в них у порівнянні з пацієнтами без ГПН відмічено суттєве зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії (20,6 +- 5,87 см/с проти 25,4 +- 6,17 см/с у дітей без ГПН, p >> 0,02). Крім того, основні зміни на 1-шу добу життя пацієнтів із ГПН виявлено на рівні інтерлобарної ренальної артерії: зниження PSV кровотоку (11,10 +- 3,329 см/с проти 18,48 +- 3,014 см/с у дітей без ГПН, p << 0,001) та EDV кровотоку (2,83 +- 2,063 см/с проти 6,16 +- 2,447 см/с у дітей без ГПН, p << 0,001), підвищення RI (0,758 +- 0,137 проти 0,666 +- 0,1216 у дітей без ГПН, p << 0,02). На 3-тю добу життя при ГПН зберігалися порушення параметрів кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії, які на 10-ту добу життя не відрізнялися від показників дітей без ГПН. Висновки. У недоношених новонароджених з ГЗВАП, яким на 3 - 5-ту добу життя діагностовано ГПН, на 1-шу добу виявлено зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії, зміни кровотоку на інтерлобарній ренальній артерії: зниження PSV та EDV кровотоку, підвищення RI. Отже, оцінка стану кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії на 1-шу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП має діагностичне значення для своєчасного визначення групи ризику розвитку ГПН. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 10. |
Оболонська О. Ю. Фактори ризику розвитку ретинопатії у недоношених дітей [Електронний ресурс] / О. Ю. Оболонська, Л. І. Вакуленко, Л. П. Бадогіна, О. І. Оболонський, І. А. Ліхачова, О. В. Коврига // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_3_6 Ретинопатія недоношених є одним із станів, що спричиняють інвалідність у передчасно народжених дітей. Потребують подальшого вивчення фактори, які потенційно можуть спричинити ретинопатію недоношених. Мета дослідження - визначення факторів ризику розвитку ретинопатії у недоношених новонароджених для кращого її контролю. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 50 медичних карт стаціонарного хворого недоношених дітей зі строком гестації при народженні 28 - 34 тижні та медичної документації їхніх матерів. Виділено 2 групи: група I - 29 дітей з ретинопатією, II група - 21 дитина без ретинопатії. Серед 50 дітей переважна більшість - 38 (76,0 %) народились у гестаційному віці 28 - 31 тиждень, без вірогідної відмінності у групах. З I стадією ретинопатії було 14 (48,3 %) недоношених, з II стадією - 6 (20,7 %), з III - 5 (17,2 %), з IV - 4 (13,8 %). Виявлені найбільш впливові фактори ризику розвитку ретинопатії недоношених. Наявність ретинопатії статистично значуще корелювала зі строком гестації при народженні менше ніж 34 тижні (<$E rho> = 0,64, р << 0,001), потребою в дотації кисню >> 40 % (<$E rho> = 0,59, р << 0,001), розвитком бронхолегеневої дисплазії (<$E rho> = 0,34, р << 0,01), сепсисом (<$E rho> = 0,59, р << 0,001), внутрішньошлуночковими крововиливами (<$E rho> = 0,56, р << 0,001). Визначено, що наявність обтяженого материнського анамнезу у вигляді хронічних вогнищ інфекції та хоріоамніоніту є вагомим фактором ризику розвитку ретинопатії (<$E rho> = 0,56, р << 0,001). Наявність інфекції у матері у 3,8 раза (р << 0,05) збільшувала шанс розвитку ретинопатії III - IV ст. у дитини та у 5 разів - ретинопатії I - II стадії. При поєднанні хоріоамніоніту та хронічних вогнищ інфекції ризик розвитку тяжкої ретинопатії становив майже 95 % (p << 0,007). Висновки: обтяжений материнський анамнез у вигляді хронічних вогнищ інфекції та/або хоріамніоніту є вагомим фактором ризику розвитку ретинопатії у дітей. Хоріоамніоніт є предиктором тяжкої ретинопатії. Лікування хронічних вогнищ інфекції у вагітних має розглядатися як обов'язковий захід профілактики ретинопатії у недоношених новонароджених. | ||
| 11. |
Борисова Т. П. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодінамічно значущою артеріальною протокою [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Д. М. Сурков // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 4. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2020_10_4_5 | ||
| 12. | 
Оболонська О. Ю. Особливості стану оксигенації м'язів при реабілітації дітей з бронхолегеневою патологією [Електронний ресурс] / О. Ю. Оболонська, О. І. Тікунова // Перспективи та інновації науки (Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина"). - 2024. - № 2. - С. 1184-1193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2024_2_104 | ||
| 13. |
Оболонський О. І. Ефективність ультразвукового моніторингу маневру рекрутування у новонароджених з ателектазом легень на прикладі клінічного випадку [Електронний ресурс] / О. І. Оболонський, О. Ю. Оболонська, О. Г. Капустіна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 156-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2023_13_4_24 | ||
| 14. |
Оболонська О. Ю. Прогностичне значення індексу перфузії тканин у новонароджених з гіпоксично ішемічною енцефалопатією на етапі реабілітації [Електронний ресурс] / О. Ю. Оболонська, М. В. Манін, Т. О. Оболонська // Перспективи та інновації науки (Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина"). - 2024. - № 3. - С. 1435-1444. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2024_3_126 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |